24 березеня 2011
Всесвітній день боротьби з туберкульозом (World Tuberculosis Day) відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я 24 березня

           Метою Всесвітнього дня боротьби проти туберкульозу є підвищення обізнаності про глобальну епідемію туберкульозу і зусилля із ліквідації цього захворювання. Нині третина світового населення інфікована туберкульозом. Всесвітній день покликаний притягнути увагу до масштабів цієї хвороби і способів її профілактики і лікування.

Щорічно цей захід проводиться 24 березня в ознаменування того, що цього дня в 1882 році доктор Роберт Кох відкрив збудника туберкульозу - туберкульозну бацилу. Це стало першим кроком на шляху діагностування та лікування небезпечного захворювання.

У 1995 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила в Україні епідемію туберкульозу. Щодня від цього захворювання в нашій країні помирає 30 чоловік, щорічно - 10 000. У 2010 році МОЗ України заявило про те, що в країні спостерігається надзвичайна ситуація із захворюванням туберкульозом, оскільки масштаби поширення захворювання, смертність і інвалідність від нього в Україні представляють реальну загрозу для національної безпеки.

Головними причинами існуючої епідемічної ситуації в Україні є низький рівень життя і санітарної культури населення, недостатнє і неякісне харчування, ріст кількості бездомних та безробітних, недоступність меддопомоги і ліків, проблеми системи охорони здоров'я і тому подібне. Немало недоліків мають місце в організації і координації протитуберкульозних заходів у роботі органів і установ охорони здоров'я.

Найвищі показники захворюваності туберкульозом спостерігаються в південних областях України - Херсонській, Миколаївській, Запорізькій і Одеській. Фахівці пояснюють це значною кількістю розташованих в цих регіонах лікарень Департаменту виконання покарань. Зазвичай звільняючись, людина залишається існувати недалеко від цього закладу, в цьому ж місті (зважаючи на теплі кліматичні умови і те, що в промислових областях прожити легше, ніж в аграрних).

Директор Національного інституту пульмонології і фтизіатрії ім. Ф.Г. Яновського АМН України, головний пульмонолог і фтизіатр Міністерства охорони здоров'я, академік Юрій ФЕЩЕНКО, відмічає, що показники захворюваності туберкульозом в Україні останніми роками знизилися, у 2006-2009 роках відзначається позитивна динаміка в процесах захворюваності і смертності від туберкульозу. Це - динаміка, і доки не можна говорити про припинення епідемії. Лише про чітку тенденцію, що ситуація під контролем.

В той же час фахівці констатують ріст кількості осіб, хворих одночасно туберкульозом і ВІЛ. Тут ситуація погіршується, росте смертність. Медики вважають, що доки в Україні не стабілізується ситуація із захворюваністю ВІЛ-інфекцією, лікарі не зможуть повністю узяти під контроль епідемію туберкульозу.

Чому стільки років боротьби не дають відчутних результатів? На думку Т. БАХТЄЄВОЇ, неефективність протитуберкульозних заходів в тому, що програми з протидії туберкульозу фінансуються украй недостатньо. Наприклад, "на 2010 рік у бюджеті, було закладено лише 150 млн. грн. при необхідних 446 млн. грн. Протитуберкульозні диспансери знаходяться в жахливому стані", - відмітила глава комітету ВР.

Наприклад, тільки в Харківській області знаходяться в експлуатації більше 10 років: 84% комплексів рентгенодіагностичних та майже 79% флюорографів, з них 30% - у критичному або неробочому стані. А те, що є в наявності, не забезпечується належним технічним обслуговуванням, не проводиться ні перевірка дозоформуючих параметрів, ні метрологічна атестація устаткування.

Ще однією великою проблемою є відсутність фтизіатрів. Усі хочуть бути стоматологами гінекологами, а у фтизіатрію мало хто хоче йти. Навантаження на одного фахівця в деяких районах Харківської області досягає 20 000 обстежень на рік.

Глобальний фонд виділив Україні грант на боротьбу з епідемією туберкульозу на суму 100 млн. дол.

Проте як помітив директор Благодійного фонду "Розвиток України" Анатолій ЗАБОЛОТНИЙ, 100 млн. дол. не вирішать усіх проблем з епідемією туберкульозу в країні, і державне фінансування повинне виділятися в повному об'ємі і витрачатися ефективно. Головні складові рішення цієї проблеми - навчення лікарів, якісна діагностика і якісне лікування.

Основне завдання організації - це прагнення не лише притягнути увагу населення до масштабів інфекції, але також і інформувати людей про способи профілактики і лікування хвороби. Головним завданням для усього населення є розуміння високого рівня ризику захворювання, своєчасне проходження флюорографії і ведення правильного способу життя для своєчасного вжиття заходів по запобіганню передачі інфекції і розвитку захворювання.

Всі новини...